КРЕАТИВНИЙ РОЗВИТОК
ЯК
ОДИН ІЗ БАЗОВИХ ЯКОСТЕЙ
ОСОБИСТОСТІ
ДОШКІЛЬНИКА
Музиченко Ю.О.
Созонівський НВК
Суспільство на сучасному
етапі потребує творчих, всебічно розвинених особистостей. Напевне, таку, яка б
поважала інших, уміла співпрацювати, доводити власну думку не ображаючи інших.
Ми повинні допомогти кожній дитині вдосконалювати свої здібності, розвиватися
як особистість, впроваджувати індивідуальний підхід до кожного вихованця. Досягнення
вихованцями дошкільної зрілості саме це є показником успішної роботи
педагогічного колективу.
У державному
стандарті дошкільної освіти України визначено дев’ять базових якостей
особистості, які мають бути сформовані у дитини до досягнення нею дошкільної
зрілості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність,
ініціативність, свобода і безпечність поведінки, самосвідомість, самооцінка. Для кожної розроблена своя методика і
послідовність дій, дотримання яких через певний, досить тривалий, час має
забезпечити сформованість відповідної якості. Але для позитивного результату
ми, дорослі, маємо формувати ці якості у дітей щодня, в єдності та
взаємозв’язку з іншими, у різних видах діяльності та формах взаємодії малюків. Сучасне життя
вимагає людей нового типу, здатних системно і конструктивно мислити, швидко
знаходити потрібну інформацію, конструктивно вирішувати будь-які питання,
створювати принципово нові ідеї в різних галузях знань. Для розв’язання цього
завдання потрібні нові підходи, нове педагогічне мислення, нове ставлення
педагога до своєї діяльності. Ми повинні допомогти кожній дитині вдосконалювати
свої здібності, розвиватися як особистість, впроваджувати індивідуальний підхід
до кожного вихованця. Потрібно щоб дитина відчувала себе самодостатньою,
впевненою та вільною. Ми повинні дати дітям можливість розвиватися за своїми
природними нахилами, а не нав’язувати свої бажання та стандарти.
Креативність – здатність
дитини до творчості, готовність до сприйняття й продукування нестандартних
ідей, винахідливість, оригінальність мислення.
Креативна дитина володіє привабливістю у
спілкуванні. Привабливість творчої дитини пов'язується не лише з її постійним
розвитком, змінами, але й з її відкритістю іншому досвіду. Дитина, яка виходить
на рівень розвинутої креативності, більш демократична у стосунках з оточуючими.
При цьому вона не приймає ніякого насилля чи придушення. Творча дитина створює
навколо себе клімат відкритості, доброзичливості, можливість прояву спонтанних
і вільних схильностей і поривів. Чим вищий рівень розвитку особистості, тим
м'якша дитина в поводженні з іншими. Особливе значення має вміння поставити
себе на місце іншого. Креативність тут допомагає проникнути в переживання іншої
людини.
Питання про те, є креативність самостійним
процесом чи сумою інших психічних процесів, і досі залишається відкритим.
Згідно з когнітивною теорією «вроджених структур» (Н.Хомський, Дж. Фодор), розв’язування творчих завдань передбачає
взаємодію різних психічних процесів – пам’яті, уяви, мислення, мовлення. Л.Виготський
обґрунтував положення про те, що творчість притаманна всім людям і проявляється
вже в ранньому дитинстві. Елемент творчості присутній в усіх специфічно дитячих
видах діяльності. Гра дитини – це не просто згадка про пережите, а й творча
переробка отриманих вражень, комбінування їх і розбудова з них нової дійсності.
Створення дитиною малюка, конструкції, гри, розповіді, виконання музично –
ритмічних рухів, пошук нових способів і шляхів розв’язання завдань – все це
також акти творчості. В основі креативності лежить дивергентне мислення, яке
передбачає, що може існувати нескінченна множина відповідей на одне запитання
чи варіантів виконання одного завдання. Саме такий тип мислення притаманний
дітям, тоді як у більшості дорослих мислення конвергентне, тобто таке, що
передбачає існування тільки одного правильного розв’язку.
Тому задля розвитку креативності дорослі мають заохочувати дітей шукати
багато варіантів розв’язання завдань, порівнювати їх, визначати найкращий.
Становлення «первинної креативності» як загальної
творчої здібності відбувається у віці 3 – 5 років (В.Дружинін, Н.Хазратова), й основним механізмом її формування є
пряме наслідування значущого дорослого. Потрапляючи у нову ситуацію, дитина
спочатку репродукує готовий спосіб дії, повторює його за дорослим задля
досягнення бажаного результату, потім творчо наслідує – вносить елементи
новизни (без істотних змін) у пропоновану схему дій, зразок, ідею. За цим
настає етап репродуктивної творчості: дитина бере за основу пропоновану схему
(ідею), але істотно переробляє її. І насамкінець – справжня творчість: малюк
придумує, як досягти такого самого результату принципово іншим шляхом.
Тож у дошкільному віці не можна уникнути навчання
дитини діяти за зразком, відмовитися від систематичних занять, мета яких –
ознайомити з властивостями матеріалів і навчити певних технічних прийомів. Лише
засвоївши все це, дитина зможе рухатися далі в своєму творчому розвитку.
Звісно, форма занять може бути різною – ігровою, дослідницькою, казковою, але
елемент навчання у ній має бути обов’язковим. Пам’ятаючи про те, що особистість формується
особистістю, батьки і вихователі насамперед мають надавати дітям зразки гідної
поведінки, що є однією з умов формування у них відповідних базових якостей.
Змістовне і цікаве спілкування з дорослими і дітьми в грі, побутовій
діяльності, під час навчання, праці, експериментування тощо є рушієм розвитку
людини в дошкільний період дитинства.
Педагогічними
умовами формування базових якостей особистості в дошкільному віці є системна
робота, спрямована на максимальне використання всіх можливостей дитячого
розвитку; чітке окреслення меж свободи і відповідальності дитини; створення
проблемних ситуацій, розв’язання яких вимагає інтелектуального, емоційного та
вольового напруження дитини. Зусилля, як і результати діяльності дитини, мають
позитивно оцінюватися дорослими. Оцінка і ставлення дорослого є в дошкільному
віці стимулами розвитку всіх базових якостей особистості. Базові якості
особистості не формуються спонтанно, а розвиваються в результаті її діяльності
та взаємодії з навколишнім світом (природним довкіллям і соціальним оточенням).
В основі їх формування лежить знання. Тож керуючись тезою Л.Виготського про те,
що навчання веде за собою розвиток, маємо системно організовувати його. А
зважаючи на провідну діяльність дитини, у якій найефективніше відбувається
формування всіх якостей особистості, формою організації навчання слід визнати
саме гру, в якій, по змозі, має інтегруватися якомога більше видів діяльності
дитини.
Алгоритм формування
всіх базових якостей особистості у дошкільному віці єдиний:
-
Діти спостерігають прояви базових якостей
у дорослих.
-
Наслідують поведінку дорослих.
-
Переживають позитивні емоції (задоволення,
радості, гордості) від результатів власної діяльності та її оцінки дорослими.
-
Закріплюють базові якості у різних видах
діяльності.
Виховуючи в дітей здатність до креативності необхідно використовувати
різного роду запитання, які сприяють концентрації уваги дітей : Хто?, Що ?, Як
ти збираєшся діяти?, Чому і навіщо? Комбінування запитань дає велику кількість
інформації. Час від часу необхідно дітям читати вірші, оповідання, казки для
стимулювання проявів творчої уяви, фантазії. Необхідно створити сприятливу
атмосферу для розвитку творчого мислення в дітей. Із розвитком здібності творчо
мислити й творити дитина все більше набуває вміння вміло поводити себе з
оточуючими, створюючи навколо себе атмосферу комфорту й можливості для вільного
вияву особистості, адже творчість - найвища із людських функцій, яка ґрунтується
на свободі волі й уяви. Необхідно спонукати в дітях радість відкриття нового.
Формувати у них здатність комбінувати, перегруповувати, розглядати щось із
різних точок зору, прилучатись до простих дослідів. Дозволяйте дітям
реалізовувати закладену в них програму саморозвитку і задовольняти потребу
пізнання ефективним та доступним для них способом - шляхом самостійного дослідження світу.
Створення сприятливих умов для прояву дітьми
творчих здібностей – запорука становлення креативності як базової якості особистості.
Література:
1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова
редакція)
2. «Дошкільне виховання»,2012, №2, 2015,№7
Немає коментарів:
Нові коментарі наразі не дозволено.